вівторок, 13 січня 2015 р.

СМЕРТЬ ПУТІНА НЕ ЗА ГОРАМИ


Випадок в кримському міжміському автобусі. 
Їдуть всі багато годин, відповідно більшість дрімає. Одна пара сидить з дитьонком такого віку, ну десь так кінець дитсаду - початок школи. Ребьонок спить майже всю дорогу. Аж ось проснувся і давай шуміти, йому ж бо пофіг, що всі інші клюють носами. Побачив дитя молоточок для аварій, запитав маму з татом, для чого він, ті йому відповідають докладно - мовляв, на випадок аварії. Той починає голосно питати: "А коли буде аварія? Ну коли ж буде аварія?".
Водій починає нервувати першим, за ним кілька пасажирів. Всі інші попросинались і теж не раді. Малого хором вмовляють - мовляв, аварії нам не треба. Той не погоджується - хочу аварію і всьо тут. Водій не витримав:
- Слушай юноша, ну давай хоч не на моєму автобусі, а?
Той погодився, затих. Тільки їдуть далі - аварія на дорозі. Потім далі їдуть - бляха муха, знов аварія. Автобус починає недобро коситись на дитину, на батьків. Суєверні ж всі.
Водій, щоб розрядити обстанівку, вмикає радіо. Там якийсь військовий окупант щось унило віщає, але все краще ніж глазлівий ребьонок. І ось в етері питають: - А єслі с президентом нашим Путіним щось станеться, не дай бог конєшно, то ситуація в странє сразу дестабілізується?
Вояка щось відповідає, типу нє, ніфіга, не загине Путін, бо він полубог і його надійно охороняють. І взагалі що за дурне питання.
І тут малого понєсло. Почалася друга серія!
- Папо, а коли загине Путін? Мамо, а коли загине Путін?
Весь автобус: "ОООО!"
Водій мабуть недослухавши, весь на нервах:
- Слухай, юноша, ну давай хоч не в моєму автобусі, а?
Весь автобус: "АААА!"
І тут вони приїхали.

Немає коментарів:

Дописати коментар