ФОНТАН І СВАСТИКА

Ali Tatar-zade

12 хв ·

   

Якось завітав на знаменитий сімферопольский вокзал. Знаменитий вже кілька тижднів, з тих пір як звідти "убєжала послєдняя електрічка". Зайшов полюбуватись і не розчарувався. Абсолютно пусті зали, не рахуючи двох касирів. Зачинені і заколочені десятки шалманів, де вас швиденько могли отруїти по ресторанним цінам. 
    Одне віконце на платформі електричок працювало - я сунувсь туди і побачив веселого салафіта, що торгував хотдогами в лаваші. Я привітався і спитав, як йдуть справи. 
  - Спасибі, брат, день і правда добрий. Справи йдуть як йдуть, усе в руках Всевишнього. Ти п'ятий за сьогодні, хто заглянув. П'ять - щаслива цифра.
   Потім я постояв у вокзального фонтана, і до мене наблизився одинокий поліцай в однострої, що здалеку нагадує есес. Він представився російським прізвищем і спитав, що це я тут роблю.
  - Вивчаю твір мистецтва, - кивнув я на фонтан. - Ви знали, що кам'яні голубі тут розташовані в формі свастики?
  - Я? Нєт! - ошелешено відповів той і вперивсь у фонтан. Коли я пішов, він і далі вивчав твір мистецтва, обходячи його кругами. Мої та його сліди на снігу залишались єдиними на цьому майданчику.