Алі Татар-заде поширив свою нотатку.
Цей проект - результат моєї багаторічної дослідницької діяльності (звичайно, яку я розвивав ненаодинці), а також довгих роздумів під час вимушеної багатомісячної ізоляції від цівілізованого світу (на цей раз вже наодинці). Головна мета проекту - безконфліктне (наскільки це взагалі можливо) повернення кримської історичної топонімії до публічного простору. Останні роки з бурхливими подіями дещо зкорегували і полегшили (напр., тепер я взагалі не розглядаю збереження інтересів та шанування почуттів "вати"), дещо - ускладнили (села і селища на очах "тераморфуються" окупантами, а без того доволі "ватний" контингент посилено заселюється ватою каліброваною зо всіх кінців Росії й України). Тим не менше, я впевнений що саме моя модель повернення топонімії Криму є найпритомнішою, комплексною і продуманою зі всього, що я зустрічав дотепер. Як завжди, буду радий і підтримці, і поширенню, і лобіюванню, а також вдумливій критиці, доповненням, ідейним іноваціям та вдосконаленням. Інджой, достлар унд коллеги.
"Про публічне використання історичної топонімії Криму"
Вважаю доцільним розробку та прийняття закону з робочою назвою "Про публічне використання історичної топонімії Криму". Бачу його широкомаштабною акцією наступного змісту.
1) повертаються історичні назви селищам, селам та деяким містам (напр. м.Карасубазар замість Бєлогорск).
--- Кабмін за допомогою фахових науковців складає повний перелік радянизованих та штучно русифікованих назв.
--- вводиться три етапи виконання.
--- на першому етапі історичні назви використовуються з двома написаннями - спочатку сучасне, в дужках - історичне.
--- Використання подвійної назви обов'язково для державних органів, ділового листування, преси.
--- на другому етапі історичні назви вказуються першими, а скасовані сучасні – (в дужках та «лапках»): Карасубазар («Белогорск»).
--- третій етап, який співпадає з повною реінтеграцією АР Крим до правового поля України, користує вже тільки відроджені історичні назви. Радянські та інші (штучно русифіковані, як правило) назви вільно користуються в історичних нарисах, і тепер вже самі переходять до складу колишніх історичних найменувань.
2) перейменовуються адміністративно-територіальні одиниці: сільради, селищні та міські ради, райони АРК, райони міста (Севастополя, Керчі, Сімферополя т.ін.), а також адміністративні органи цих одиниць. При перейменуванні, а також утворенні нових адмінодиниць враховується:
--- Історична назва населеного пункту (можливо, одна з них), в тому числі назви зниклих, стертих з обличчя півострову населених пунктів.
--- Історична роль території (коли вона містить цілу низку населених пунктів в собі)
Приклади.
І. Сучасне с. Кольчугіно переменовується на Булганак (історичне ім’я кримськотатарського походження), тоді як Кольчугінська сільрада – на Кронтентальську (на честь відомої німецької колонії Коненталь, яка відіграла вирішальну роль у розвитку села в 19 – 20 ст.). Таким чином, враховуються та публічно використовуються обидві історичні назви села.
ІІ. Сучасний Ленінський район (з центром в с. Лєніно). Історична назва Лєніно – Сім Колодязів (кр. Едикую) – повертається самому селищу. Водночас, селищній раді надається назва Зібенбрунська (на честь німецької колонії Зібенбрунн). Району ж вважав би за доцільне надати історичну назву «Кіммерійський», оскільки він практично співпадає з базою історичних кіммерійців півострову.
ІІІ. Сучасне місто Севастополь. Чотири існуючі райони перейменовуються на наступні: Балаклавський – залишається як є. Ленінський – на Центральний або на район «Городская Сторона». Нахимовський – на Ахтиярський (на честь Ахтияру, селища на місці якого почався будуватись Севастополь, яке дало перше ім’я місту, а також Ахтиярської бухти). Гагаринський – на Херсонеський (на честь давньоеллінського міста). Разом з тим, існуючим селам на теренах Нахимовського та Балаклавського районів повертаються їхні історичні назви.
IV. Центр сільради с. Ароматне (Бахчисарайський район) залишає свою назву, оскільки вперше засновано під цим ім’ям. Однак «Ароматненська» сільрада перейменовується на Яшлавську, на честь історичного району бєїв Яшлавських та сіл Кучук Яшлав (суч. «Вікторовка») та Біюк Яшлав (суч. «Рєпіно»). Однак інша «Ароматновська» сільрада (Білогорський район) перейменовується на Розенталівську (на честь німецької колонії Розенталь), а с. Ароматне – Шабан-Оба (кримськотатарська назва села).
3) В разі існування водночас кількох – у низці випадків, до 3-5 різних – історичних назв населеного пункту, використовуються наступні варіанти поновлення топонімії.
- використання подвійної назви (напр.: Кастель-Приморський, Утьос-Карасан, Кисир-Керлеут)
- надання одної історичної назви населеному пункту, другої – селищній чи сільській раді, в якій він знаходиться
(напр.: Суч. с. «Віліно» повертається історична назва Алма-Тархан, а суч. «Вілінській» сільраді – історична назва Бурлюцька).
- введення одної історичної назви для усього населеного пункту, інших – для назв районів, кварталів та мікрорайонів у ньому (напр.: «Старокримська» міськрада перейменовується на Солхатську, м. Старий Крим (Ескі Кирим) залишається з теперішньою назвою, райони в ньому носять назви Сурбхач, Каравансарай, Болгарщина та ін.).
- місцевий референдум про обрання основної назви, за умови включення в лист голосування всіх історичних назв населеного пункту, окрім радянської.
Інтегровані приклади.
І. Суч. Керченська міськрада отримує історичну назву Боспорська – оскільки охоплює не тільки м. Керч, але й територію історичного центру давньогрецького Боспорського царства. Місту Керч залишається поточна назва. Райони в місті перейменовуються: «Ленинський» – на Мирмекійський, «Кировський» – на Пантикапейський, «Орджоникидзевський» – на Німфейський (всі три – на честь античних полісів, що існували в межах згаданих районів). Кварталам, колишнім селищам в межі міста Керч, повертаються історичні назви, напр.: Гєроєвскоє – Ельтиген, Аршинцево – Камиш Бурун, Партизани – Аджимушкай, Сіпягіно – Єнікалє.
ІІ. Феодосія зберігає свою сучасну назву, оскільки вона давньогрецька, однак Феодосійська міськрада отримує назву Кафинська або Кефинська (на честь Кафа-Кефе, італійської, згодом турецької фортеці та османського вілаєту).
ІІІ. Євпаторія залишає свою назву (на честь Митридата Євпатора), а Євпаторийська міськрада перейменовується на Гезльовську. Райони в місті отримують історичні назви, напр. Малий Єрусалим, Гезльов, Керкинитида.
IV. в місті Бахчисарай мікрорайонам повертаються історичні назви Акчокрак, Азіз, Ханчаїр, Ескіюрт, Салачик та ін. В міській смузі Ялти мікрорайону «Васільєвка» повертається історична назва Ай-Василь, «Ущельноє» – Дерекой, «Чехово» – Аутка та ін.
V. Райцентр пгт «Чорноморське» перейменовується на античне ім’я Калос Лімен (Чарівна Гавань). Селищна рада – з «Чорноморської» на Акмесджитьску (кримськотатарська назва селища). «Чорноморський» район на Тарханкутський (за назвою усього півострову, який обіймає).
4) Надання історичних назв населених пунктів залізничним станціям, автовокзалам і автостанціям, морським причалам і портам, міжміським та місцевим зупинкам автобусного і тролейбусного транспорту, аеропортам та аеродромам, військовим частинам, державним заводам і фабрикам, науковим центрам, вищим та середнім навчальним закладам, паркам, школам, санаторіям, колгоспам.
Приклади.
І. Суч. с. «Кондратьєво» повертається історична назва Аксюрю Конрат, а залізничній станції «Раз’єзд 10 км» надається назва Йоганисталь (на честь німецького селища на тому ж місці). Суч. с. «Почтовоє» повертається історична назва Базарчик, а залізничній станції «Почтовая» - історична назва Алма.
ІІ. Залізнична «платформа 1501 км» перейменовується на Аранкой (1501 км), «платформа 1393 км» – Кемельчи, «платформа 1426 км» – Камрат Чеський. Залізничній станції «Урожайная» повертається історична назва Курман, «платформі Краснопартизанській» – Ташли Даїр, станції «Остряково» – Сарабуз, станції «Айвазовська» (м. Феодосія) – Сариголь.
ІІІ. Аеропорт «Вєсьолоє» перейменовується на Каранкут, аеропорт «Джанкой» на Кадима, військовий аеропорт «Сімферополь» (пгт Октябрьське) на Кучук Онлар, авіабаза «Гвардейскоє» на Спат-Шунук, аеропорт «Заводскоє» на Борчокрак, авіабаза «Сакі» на Каламита, Авіабаза «Кіровскоє» – на Кимчак.
IV. Тролейбусні міжміські зупинки «Зарєчноє 1», «Зарєчноє 2», «Зарєчноє 3» перейменовуються на Шумхай, Накуш, Аян (історичні назви поселень).
V. В Сімферополі: Автостанція «Західна» перейменовується на а/с Акмечеть, Автостанція «Центральна» – на вокзал Неаполь-Скіфський, Автостанції «Східна» повертається історичне ім’я а/с Свобода. В Керчі – автостанція «Керч» на «Мелек Чесме».
V. У м. Євпаторія, морський торгівлельний порт перейменувати на Керкинитида. У пгт Чорноморське, причал перейменовується на Варангито (італійська назва). У м. Керч, морський «Порт-Крим» перейменувати на Порфмій (на честь античного міста у безпосередній близькості від порту). Морський рибний порт – на порт Митридат, Морський торгівельний порт – на порт Пантикапей. В Севастополі: морський порт отримує назву Ак’Яр (кримськотатарська назва міста Севастополь). Порто-перевантажувальний об’єкт «Акваторія» отримує назву Інкерман. Морський рибний порт отримує назву «Кам’єж» (на честь французького табору часів Кримської Війни). Морським портам, причалам і маякам в більшості випадків повертаються їхні історичні генуезькі та давньогрецькі назви.
5) Окремими постановами Кабміну і Верховної Ради, рішеннями РНБО та указами Президента, вводяться до публічного використання історичні топоніми в якості культурної та духовної спадщини окремих народів, субетносів, мовних та релігійних меншин, історичних спільнот. По кожній такій спільноті рішення приймаються окремо, після детальної проробки експертами.
Неповний перелік таких спільнот та їхньої топонімії.
Кримськотатарська, караїмська, кримчацька, українська, російська (субетноси і конфесії), грецька, німецька (католицька, протестантська), вірменська, болгарська, італійська, естонська, чеська, турецька, голландська, французька, англійська, давньогерманська, скіфська, сарматська, індоіранська, давньогрецька, латинська, арабська, персидська, іврит, ідиш.
Прийняття рішень щодо масованого поновлення історичної топонімії Криму можливо також в результаті міжнародних та міжурядових угод, підписаних Президентом чи Прем’єр-міністром України, та можуть сприяти поліпшенню міжнародного іміджу та міжнародних позицій держави.
Немає коментарів:
Дописати коментар