Експонат Криму

 

 

Науковий паспорт експоната (Наукова атрибуція)Для фондово-облікової документації Музею боротьби за Україну1. 

Загальні відомості про пам'яткуНазва предмета: Рукописний релігійно-захисний сувій «Дуалиг» («Дуа» / «Тавіз»).

Група зберігання: Письмові джерела, рідкісні рукописи.

Етнічно-культурна приналежність: Кримськотатарська (корінний народ України)

.Регіон походження: Україна, Крим (період перебування під анексією Російської імперії / СРСР до 1928 року).

Датування: Кінець XIX — перша чверть XX століття (до реформи латинізації писемності яналіф 1928 року).

2. Блок лінійних розмірів та матеріальних характеристик

Загальний стан збереження: Фрагментований (папір природно розділений на 4 автономні клаптики по лініях історичних згинів).Орієнтовні геометричні параметри (загальні):Ширина (загальна у зборі): ~90–110 мм.Висота (загальна у зборі): ~180–210 мм.Кількість фрагментів: 4 одиниці.

Матеріал підкладки: Вержований або тонкий целюлозний папір кінця XIX — початку XX ст.

Матеріал письма: Світло-коричневе органічне чорнило («кара сия» ручного виготовлення на основі сажі та рослинних дубильних речовин).

3. Палеографічний та лінгвістичний аналізГрафіка (шрифт): Рукописна орієнтальна в'язь, стиль насталік.

Мова текста: Кримськотатарська (староосманський / в'язевий варіант) з вкрапленнями релігійних формул класичною арабською мовою.

Опис тексту та ключові маркери:

Верхній реєстр: Містить сакральну суфійську інвокацію «اغوثِ اعظم» (Ghaus-e-Azam), що є апеляцією до святого Абдул-Кадіра аль-Джілані.

Нижній реєстр: Чітко фіксується топонімічний маркер «جندِ بغداد» (Воїни Багдада), що підтверджує суфійську приналежність оберега до ордену Кадірія, поширеного в історичному Криму.

Текстове поле: Містить релігійно-магічні цифрові та літерні формули захисного характеру для подорожніх.

4. Історико-музейний контекст та експертний висновокПредставлений артефакт має виняткове історико-документальне значення як пам'ятка духовної культури корінного народу України — кримських татар. 

З огляду на родинний контекст (належав прадіду — чотирикратному паломнику-Хаджі, який здійснював релігійну місію «Хадж аль-Бадаль» за хвору людину), сувій слугував сакральним щитом у надважких мандрівках до Мекки.

Для Музею боротьби за Україну предмет є прямим речовим доказом культурного та духовного опору тоталітарним режимам. Оберіг пройшов через горнило радянських репресій, дивом уцілів під час злочинної тотальної депортації кримськотатарського народу 18 травня 1944 року, зберігався в депортації (Центральна Азія) і разом із нащадками повернувся додому, в український Крим. Є невід'ємною частиною національного культурного надбання України

.5. Рекомендації з консервації (Зберігання)Режим зберігання: Суворо заборонено термічне ламінування та використання побутового прозорого пластику.

Упаковка: Індивідуальне розміщення кожного фрагмента в конверти з безкислотного реставраційного паперу.Експонування: Обмежене, у темних вітринах із захистом від ультрафіолету (УФ), оскільки рідкі чорнила мають критичний ступінь вицвітання.6. Джерела та літератураУсні історичні джерела: Свідчення та родинні перекази нащадків володаря реліквії — прадіда-Хаджі та прабабусі (кримської татарки, депортованої у 1944 р.)

.Історико-палеографічні джерела: Колекції мусульманських рукописів та сувоїв-тавізів (на території Бахчисарайського історико-культурного заповідника та Кримського інституту стратегічних досліджень).

Законодавчі акти: Постанова Верховної Ради України від 12.11.2015 № 792-VIII «Про визнання геноциду кримськотатарського народу».Наукова література:Ганкевич В. Ю. Нариси з історії кримськотатарської освіти та культури. — Сімферополь, 2000.

Абдуллаєва Г. Кримські татари: від етногенезу до депортації. — Київ: КЛІО, 2019.

Хайруддінов М. А. 

Сакральна культура та обрядовість кримських татар. — Сімферополь, 2002.