Айдер Муждаба Гимн крымских татар - Я поклялся пред народом его горе остудить,
Сколько можно гнить живыми и под вечным тленом жить?
Если ж я смогу спокойно эту боль перенести,
Пусть застынет чёрной кровью сердце у меня в груди.
Я поклялся светом ясным тьму прогнать с моей земли,
Сколько можно, чтоб друг друга братья видеть не могли?
Если ж я, поклявшись светом — и не вспыхну, не сгорю,
Реки слёз пусть станут морем, превратившись в кровь мою.
Я поклялся, я дал слово за народ свой умереть!
Что мне смерть, коль не сумею его слёзы утереть.
Что мне жизнь… ведь будь я ханом, проживи хоть тыщу лет,
День придёт и пред могилой всё равно держать ответ.
Я присягнувся перед народом його горе остудити
Скільки можна гнити живими і під вічною тлінню жити?
Якщо ж я зможу спокійно цей біль перенести
Хай захолоне чорною кров'ю серце у мене в грудях.
Я присягнувся світлом ясним тьму прогнати з моєї землі
Скільки можна, щоб один одного брати бачити не могли?
Якщо ж я, присягнувшись світлом - і не спалахну, не згорю
Річки сліз хай стануть морем, перетворившись на кров мою.
Я присягнувся, я дав слово за народ свій померти!
Що мені смерть, коли не зумію його сльози утерти.
Що мені життя, адже будь я ханом, проживи хоч тисячу років
День прийде і перед могилою все одно одержиш відповідь.
Ще один переклад - Автор перекладу: Галина Михайловська
Я поклявся, мій народе, що зцілю тебе від ран.
Не бур’ян ви, браття милі, - чом зогнити вам дотла?
А не стане в мене духу йти на муку задля вас –
Хай гаряча кров у серці запечеться, мов смола.
Я поклявся, рідний краю, що розсію я туман.
Не сліпі ви, браття любі, - чом у темряві ваш путь?
А якщо про вас забуду, збайдужію я до вас –
Хай мої горючі сльози морем крові потечуть.
Я поклявся, браття рідні, що життя за вас віддам.
Чом би мав я вас зректися, свій порушивши обіт?
Смерть на кожного чекає, свій заносить ятаган -
Стань хоч ханом Курултаю, проживи хоч сотні літ...
Немає коментарів:
Дописати коментар