неділю, 11 травня 2014 р.

КРИМ НАШ!

озою нової депортації, ми на слабкодухість просто не маємо права:
18 травня – чорна пляма в пам’яті кожного кримського татарина. У 2014 році виповнюється 70 років від дня депортації. З 2006 року кримськотатарська молодь традиційно піднімається на Чатир-даг, одну з високих її точок – Еклізі-Бурун, аби на вершині помолитися за тих, хто пережив ту страшну дату, за тих, хто й досі не може повернутися на рідні землі, за тих, хто живе вже в Криму, не дивлячись на перешкоди, які супроводжують народ протягом 70 років. Перше Сходження було у складі 35 осіб, друге – 60, далі – 100, 300 і з 2010 року до цієї традиції долучилися Меджліс кримськотатарського народу та молодіжні організації. І вже протягом п’яти років на Чатир-даг піднімаються не менше 1000 осіб різного віку – від трьох до 93 років. Це люди різних професій, прошарків суспільства, різних характерів. Але цих людей об’ єднує одна головна мета під час нелегкого сходження, адже підйом триває 3-4 години, - вшанування пам’яті жертв депортації.
Цього року сходження відбулося 10 травня. Кількість людей точно не відома, та й важко порахувати, але як людина, яка піднімається вже восьмий раз, точно скажу, що не менше 2500… Не знаю, чи це диво, чи що, але Аллах подарував нам хорошу погоду…було сонячно і трохи прохолодний вітерець дмухав, в той час як по всьому Криму лив дощ. Важко було усім, але всі як один піднялися, і так само спустилися…Що буде далі, після цієї акції, точно зараз не скажу…Сподіватимемося на краще. Зараз головне, що кримськотатарський народ, хай і не всім складом, не порушив традицію.

Немає коментарів:

Дописати коментар